Дмитро Надєєв: «Вода – це життя, вона значно глобальніший ресурс, аніж газ чи нафта»

Дмитро Надєєв: «Вода – це життя, вона значно глобальніший ресурс, аніж газ чи нафта»

Якщо негайно не прийняти програму порятунку річок України, то вже через кілька десятиліть українці можуть зіткнутися з проблемою нестачі прісної води. Про це вперше за останні роки відверто заявили науковці і громадські активісти з організації «Чистий Дніпро»

У вівторок вони презентували масштабне дослідження стану річок у нашій країні і окреслили ті кроки, які необхідно зробити органам державної влади в партнерстві з громадянським суспільством. Як наголосив голова ГО «Чистий Дніпро» Дмитро Надєєв, у рамках водної рамкової директиви ЄС Державне агентство водних ресурсів до 2021 року має розробити план управління басейном Дніпра як однієї цілої структури. «У цю програму, – уточнив він, – повинен бути включений комплекс заходів – це не лише контроль якості води, а й розчистка малих річок, що дають Дніпру воду, створення інфраструктури на берегах, тобто їх укріплення від абразії та багато інших. Наша громадська організація прагне долучитися до створення цієї програми. Ми вважаємо, що маємо досвід і бажання спільними зусиллями врятувати наші річки».

А рятувати дійсно є від чого. Директор Інституту водних проблем та меліорації Національної академії аграрних наук України, академік НААНУ Михайло Ромащенко під час прес-конференції наголосив на несприятливих кліматичних змінах. Зокрема, темпи потепління в Україні перевищують темпи глобального потепління. Це призводить до обміління річок, у тому числі Дніпра, і до наступу напівпустель на степ, а степу на лісостеп. Учений нагадав про гідрологічну посуху 2015 року. Тоді водність Дніпра виявилася найменшою за весь період існування Дніпровського каскаду водосховищ. Подібні посухи повторюватимуться в майбутньому, якщо ми сидітимемо, склавши руки.

Академік Ромащенко також назвав 6 головних водних проблем України: низьку забезпеченість місцевими водними ресурсами, низьку якість води в природних водних об’єктах і низький рівень забезпечення системи централізованого водопостачання та водовідведення; нераціональне водокористування; вразливість території до проявів шкідливої дії вод; погіршення екологічного стану річкових басейнів; недосконалість управління водними ресурсами і військовий конфлікт та анексія Криму, який також має значний негативний вплив на стан річок. «Це все ускладняється кліматичними змінами», – наголосив учений.

Інші проблеми водойм означив доктор географічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту водних проблем і меліорації НААНУ Віктор Вишневський. За його словами, на стан Дніпра та інших рік дуже сильно впливає біогенний чинник. Він вже проявляється у дедалі інтенсивнішому «цвітінні» поверхневих водойм, у т. ч. дніпровських водосховищ і водойм Києва. Цьому сприятиме як потепління клімату, так і обміління водойм.

Небезпечним явищем є не тільки «цвітіння» води внаслідок розмноження водоростей, а й їх заростання вищою водною рослинністю. Особливо небезпечним є водяний горіх. Він дуже давно був занесений до Червоної книги України, але зараз ця рослина просто заполонила мілководдя Дніпра, і через це там не розмножується риба. «Площі, загарбані водяним горіхом, щороку зростають. Під заростами – мертва вода, адже туди не пробивається сонячне світло», – констатує Віктор Вишневський. За словами Дмитра Надєєва, «Чистий Дніпро» добиватиметься від Міністерства екології виключити водяний горіх з Червоної книги.

Окреслив голова громадської організації й інші напрямки діяльності ГО «Чистий Дніпро». «Ми займаємося розробкою науково-технічних рішень та різних проектів. Наприклад, наукове крило нашої організації розробляє технології виготовлення біопалива з вищої водяної рослинності. Це дасть змогу проводити інвестиційні проекти з розчищення акваторії без залучення державних коштів. А технічне крило ГО розробляє технічне рішення мільтифункціонального судна, що зможе чистити ріки від сміття», – наголосив Дмитро Надєєв.

Також він анонсував акцію зі створення штучних нерестовищ на Дніпрі. Вона відбудеться наступного місяця. «Хочемо залучати до цих процесів активну молодь. Плануємо втілювати освітні проекти з водної грамотності, проводити суботники з очистки берегів та островів Дніпра. Вважаємо, що наша сила – в партнерстві. Якщо всі об’єднаються для порятунку річок, тоді ми зможемо виправити ситуацію на краще», – заявив голова громадського руху.

При цьому він акцентував на позитивних прикладах партнерства громадськості й місцевого самоврядування: на Полтавщині, у селі Базівка, на річці Полузір’я здійснено інвестиційний проект з відновленні водності. Його впровадила сільська рада. У підсумку річка, яка до цього нагадувала болото, стала чистою, а на її березі з’явився пляж.

«Наша організація має місію – збереження Дніпра для майбутніх поколінь, – резюмував Дмитро Надєєв. – Ми не хочемо, щоб Україна повторила долю деяких країн Середньої Азії, які через нераціональне природокористування тепер залежать від імпорту води. Вода – це життя, вона значно глобальніший ресурс, аніж газ чи нафта. І для України стане трагедією, якщо ми вже за кілька десятиліть потрапимо у геополітичну залежність від імпортованої води».        

Всі новини