Дмитро Надєєв взяв участь у проекті “Дебати. Київ” на Центральному каналі

Дмитро Надєєв взяв участь у проекті “Дебати. Київ” на Центральному каналі
"Дебати. Київ". Випуск двадцять четвертий

Сьогодні у проекті "Дебати. Київ" ми спробуємо відповісти на питання: чому з кожним роком Дніпро цвіте все більше? Що є причинами цвітіння і як впливає на екологію регіонів навколо ріки? Які є вирішення цієї проблеми?Спікерами виступлять:– Дмитро Надєєв, голова ГО "Чистий Дніпро– Михайло Xорєв, перший заступник голови ДержводагентстваПриєднуйтесь до обговорення о 19:20!

Posted by Центральний Канал on Teisipäev, 30. juuli 2019

Вчора у проекті “Дебати. Київ” на Центральному каналі обговорювали питання: Чому з кожним роком Дніпро цвіте все більше? Що є причинами цвітіння і як впливає на екологію регіонів навколо ріки? Які є вирішення цієї проблеми?

В дебатах взяли участь голова ГО “Чистий Дніпро Дмитро Надєєв та перший заступник голови Держводагентства Михайло Xорєв.

Дмитро Надєєв в ході бесіди сказав про ініціативу його громадської організації щодо очистки Дніпра біля моста Патона.

«Є така локальна історія, якою я займаюсь вже з початку цього року. Вона стосується Дніпра між мостом Патона і мостом Метро. Минулого року я йшов там на лодці. Бачив, що там зелена пляма, якої там не має буїв, – розповів, зокрема, Дмитро. – Досвідчені судноводії знають, що потрібно різко йти ліворуч, а я не знав, хоча і тримався, наче, осторонь. Я там зламав гвинт на лодці.  Тому що там кам’яний насип, що захищає опори моста Патона від розмиву, а за ним – це все болото. Нещодавно я там був знову, біля пам’ятника засновникам Києва – там просто жахлива ситуація. Там човнярі витягують човни і кладуть їх в очереті. І сам пам’ятник занедбаний. Взагалі там дуже не гарно. Я зареєстрував петицію на сайті (Петицій – прим.) КМДА з проханням очистити цю акваторію. І взагалі я казав про те, щоб дозволили мені і мої громадській організації спочатку зайнятись розробкою проектної документації і потім згідно цього проекту знайти спонсорів і можливості очистити це місце. Петиція не набрала необхідної кількості голосів. Після чого я звернувся до Віталія Кличка, він це звернення розписав на КП «Плесо». «Плесо» каже: «До чого тут ми?»  Я написав до Басейнового управління Середнього Дніпра, до пана Урупи, і до Держводагентства. Всі мені сказали, що це класна ідея, але ти йди до КМДА, щоб це додали до програми екологічного оздоровлення. Держводагентство мені сказало, що треба робити проект і  треба до нього робити оцінку впливу на довкілля».

На питання ведучого програми – «Хто відповідає за це конкретне місце?», – відповідь дав Михайло Хорєв:

 – Формально за все, що відбувається на землях територіальної громади чи на землях комунальної власності відповідає місцева влада. Те, що вони говорять, що Дніпро то щось велике і то щось не їхнє, – насправді не відповідає дійсності з 2013 року. В 2013 році Верховна Рада прийняла закон про розмежування державної та комунальної власності. Був старий закон, який говорив, що розмежування державної власності державних земель і земель комунальної власності треба проводити, розробляти проекти землеустрою – це все стопорилось і нічого не робилось. Тому що місцева влада і державна влада не могли поділити землю. Тому, не довго думаючи, в 2013 році депутати просто проголосували за закон, в якому чітко вказали, що всі землі держави з  1 січня 2013 року вважаються розмежованими. Все, що знаходиться в межах міста Києва, незалежно під чим воно там знаходиться, крім будівель державної власності, – тобто  земля під парламентом, Кабінетом Міністрів  чи під Адміністрацією Президента чи Офісом Президента – це є державна власність. Все інше – це є земля територіальної громади, в тому числі дно, і тому київська міська влада повинна дійсно цим питанням опікуватись.

«То що КМДАмогла б зробити? Ми маємо цю зелену пляму, є об’єктивні факти… Це очевидно. Що  ж робити»?, – запитав ведучій у учасників дискусії.

«Самий простий спосіб це дійсно провести розчистку, – відповів Михайло Хорєв. – Розчистка  проводиться в декілька способів: можна використовувати, скажімо, екскаватор, є ж різні і плаваючі, і які стоять на пантонах, і таке інше. Або, скажімо, ті самі земснаряди. Але тут є в мене питання більше до Дмитра. Бо я чиновник і мені простіше. Це наш спосіб розчистки, який ми вважаємо ефективним, і краще поки не придумали. За це нас екологічні організації критикують. Тому питання, – як Дмитро, як представник екологічної організації, пропонує нам або будь-якій владі, проводити відповідну розчистку? Хоча є велика кількість екологічних організацій, які говорять, що це шкідливо і взагалі такого робити не треба.

«Якщо ви були біля пам’ятника засновникам Києва, то там ситуація очевидна, – сказів Дмитро у відповідь на це питання. – Тобто, про що розмовляти? Нехай Дніпро весь перетвориться на болото і будемо сидіти і чекати поки він висохне? Тобто мені зараз необхідна буквально одна річ, щоб мене підтримали державні установи, які займаються водою, і щоб хтось з них готовий був би підписати інвестиційних договір з проектною організацією».

«Екологічні організації дуже часто говорять, що сам метод очистки води – це погано. Ви погоджуєтеся з цією позицією, що розчищати – це погано чи це норма?», – запитав ведучій дискусії.

«Мені самому це питання було цікавим. Я задавав його представникам різних екологічних організацій і думки різні, – відповів Дмитро Надєєв. – Більш радикальні взагалі кажуть, що нічого чіпати не можна. Тобто на Дніпрі не треба робити днопоглиблення, нехай не ходять вантажні кораблі. Голова Української екологічної ліги Тетяна Тимочко казала це мені особисто».

Втім, ГО «Чистий Дніпро» вважає, що розчистку Дніпра біля моста Патона варто и потрібно робити. Тому продовжує працювати в цьому напрямку.

Всі новини