Дискусійна панель: «Водний шлях Е40. Навіщо піднімати радіоактивний мул з дна Прип’яті і везти його до Києва?»

Дискусійна панель: «Водний шлях Е40. Навіщо піднімати радіоактивний мул з дна Прип’яті і везти його до Києва?»

Україна може долучитися до реалізації проекту Е40 – спорудження водного шляху від Балтійського до Чорного моря через Віслу, Західний Буг, Прип’ять і Дніпро. Проект фінансується Європейським Союзом: трьом державам-учасницям – Україні, Польщі і Білорусі ЄС виділяє 12 млдрд євро. З яких на долю нашої держави перепадає 32 млн євро.

Шлях пройде територією восьми областей – Київської, Чернігівської, Кропивницької, Січеславської, Запорізької, Полтавської, Черкаської і Херсонської. За прогнозами, реалізація водного шляху може збільшити на 10 млн тон загальний об’єм вантажів, що перевозяться по Дніпру, а також стати серйозним стимулом для масштабних інфраструктурних проектів в Україні.  

Та попри очевидну економічну вигоду, Е40 має і свої проблеми. Про них йшла мова у рамках «Дискусійного клубу» видання «Деловая столица» «Водний шлях Е40. Навіщо піднімати радіоактивний мул з дна Прип’яті і везти його до Києва?». В обговоренні взяли участь народний депутат України Вадим Денисенко, голова громадської організації «Чистий Дніпро» Дмитро Надєєв, еколог-експерт Олексій Василюк, експерт Олександр Гусєв та інші.

Серед цих проблем – катастрофічне обміління Дніпра. Глибина річки впала на метр, в середньому до 2.9 м. У столичній акваторії з’явилося 56 мілин, які незабаром можуть стати островами. Причин цієї ситуації кілька – втрата річкою власної течії, потепління, руйнівна діяльність людини.

Ще однією проблемою залишається стан шести дніпровських водосховищ. Перетворення гідрологічного режиму річки з річкового на озерний з відповідним сповільненням водообміну та втратою здатності до самоочищення, замулення продуктами твердого стоку притоків, які впадають у водосховища, надмірне підвищення температури води в літній час, небезпека водяного горіха, яким заросло вже 5% мілководдя Київського водосховища. Ці та інші питання доведеться вирішувати під час реалізації проекту Е40.

Особливу увагу учасники дискусійної панелі приділили проблемі днопоглиблення річки Прип’ять, оскільки йдеться про зняття ґрунту в 2 метри прямо біля Чорнобильської АЄС. Наскільки це безпечно, і чи не приведе це до радіоактивного забруднення води? Точну відповідь зможе дати комплексне дослідження, в рамках якого необхідно провести бурові роботи і взяти проби ґрунту по всій протяжності річки, де будуть проводитись днопоглиблювальні роботи.

Як зазначив під час дискусії голова громадської організації «Чистий Дніпро» Дмитро Надєєв, таке дослідження має з’ясувати три важливі позиції: чи в контексті реалізації проекту Е40 днопоглиблювальні роботи не призведуть до повторного забруднення річки Прип’ять стронцієм 90 та цезієм 137, чи безпечним є виконання робіт у Київському водосховищі, і чи проводилися відповідні дослідження на території Білорусі. «Оскільки Прип’ять тече з Білорусі в Україну, то усі радіоактивні частинки мулу, якщо вони є, підуть до нас разом із потоком води», – наголосив Дмитро Надєєв.

Окрім ризиків радіоактивного забруднення, зазначили учасники дискусійної панелі, створення шляху Е-40 несе також загрози зміни гідроморфологічних характеристик всього регіону, знищення цінних угідь національних парків, загрозу існуванню деяким видам пташок і тварин. «Економічні та геополітичні вигоди проекту – очевидні. Проте необхідно знайти баланс між економічними вигодами і ризиками для людей та навколишнього середовища. Проект можна починати тільки після рішень, як проводити роботи з мінімальними наслідками для екології», – резюмував дискусію Дмитро Надєєв. 

Всі новини