«Ми показали, що навіть невеликими силами можна робити велику справу», – Дмитро Надєєв

«Ми показали, що навіть невеликими силами можна робити велику справу», – Дмитро Надєєв

За ініціативи громадської організації «Чистий Дніпро» у затоці «Сосни» поблизу гирла р. Десна у Чистий четвер встановили кілька сотень нерестових гнізд

Штучні нерестові гнізда є особливо актуальними в нерестовий період. Навесні відбувається сильне коливання рівня води, тож відкладена на мілководді поблизу берега ікра після швидкого падіння рівня води гине, що зменшує популяцію цінних видів риби. Аби вирішити цю проблему і встановлюються штучні нерестові гнізда. Як пояснила головний спеціаліст відділу іхтіології Київського Рибного патруля Валентина Федоренко, вони є затишком для риби, на хвої затоплених гілок вона відкладає ікринки, там же мальок отримує захист від хижаків.

Конструкція гнізд дуже проста: хвойні гілки зв’язуються у вигляді довгого снопа або вінка, а потім до якого на міцній мотузці чіпляється порожня пластикова пляшка, як поплавок. На іншій довгій мотузці прив’язують цеглу або каміння для стійкого положення нерестилища у воді. Після цього катером або човном відходять приблизно на 5 метрів від берега – ставлять нерестилища на мілководді –  і встановлюють паралельно до берегової лінії.

«Ідея встановити нерестові гнізда з’явилися тоді, коли я дізнався, що вилов риби у Дніпрі упав у 18 разів. За даними Асоціації рибалок України, у 1991 році він склав більше мільйона тон, а зараз – 61 тисячу тон. Першим ділом на це впливає діяльність людини: створення водосховищ, через що річка перетворилася з річкового на озерний тип, браконьєрство, забруднення водойми і берегів. Ми не можемо вирішити всі проблеми самі. Лише на Канівському водосховищі треба встановити близько 10 тисяч нерестових гнізд. Ми встановили близько 400 штучних нерестилищ у затоці «Сосни». Мета нашої акції – показати, що навіть невеликими силами люди можуть покращити екологічну ситуацію», – сказав голова ГО «Чистий Дніпро» Дмитро Надєєв. «Те, що зараз відбувається, це – супер! У США існує традиція не знищувати ялинки після Нового року, а залишати на дні водойм, щоб полегшити нерест риби. А коли за кілька років гілля розкладається, це є певним субстратом для мікроорганізмів, якими харчується мальок риб. У таких місцях можуть нереститися плотва, судак, окунь, інші види риб», – пояснив начальник Київського рибоохоронного патруля Володимир Мухін.

Він також уточнив: нерестові гнізда встановлюють на глибині від 2 до 4 метрів, ці місця добре прогріваються сонцем, тут нормально проходить процес фотосинтезу, що сприяє створенню сприятливої кормової бази для малька. «Далі спільно з іхтіологічною службою й активістами «Чистого Дніпра» спостерігатимемо за нерестом. Якщо станеться замулення – передбачена промивка», – розповів про секрети технології пан Мухін.

Разом із тим, поки одні роблять добру справу, інші знищують іхтіофауну. Рибні патрульні кажуть: у тих місцях, де активісти встановлювали нерестові гнізда, ще можна побачити йоржа-носаря, червонокнижну стерлядь, золотого карася. Хоча це – аборигенні види, внаслідок браконьєрства і забруднення Дніпра вони опинилися на межі зникнення. «Потрібно заселяти білого амура, товстолобика, вони покращують стан водойми, знищують синьо-зелені водорості. А таким видам, як судак, сом і щука треба створити гарні умови для природного нересту», – підкреслив Володимир Мухін.

В Україні існують штрафи за грубе порушення правил рибальства – від 340 до 680 грн., плюс нараховуються збитки за кожен незаконно виловлений хвіст (лящ 180 грн., плотва 85 грн., судак 510 грн.) залежно від розміру. У парламенті досі припадає пилюкою законопроект про підвищення покарання за браконьєрство. Згідно з цим документом, мінімальний штраф становитиме 1,7 тисяч грн. Може хоч ця сума приведе до тями порушників рибальства, сподіваються у рибному патрулі.

«Я раджу іншим громадським організаціям долучитися до тих, хто має авторитет, хто довів правильне відношення до природних ресурсів не словом, а ділом», – каже про ініціативу «Чистого Дніпра» Володимир Мухін. «Це не остання наша акція, спрямована на охорону головної річки України та її приток», – зазначив Дмитро Надєєв.

«Закликаємо відповідально ставитися до водних ресурсів, бути свідомими громадянами і тоді ми зможемо очистити Дніпро разом. Кажуть, що у Дніпрі є вся таблиця Менделєєва. А ще у нашої річки багато інших смертельно небезпечних проблем. Приміром, засилля водяного горіха, який ніяк не можуть виключити з Червоної книги, ливнева каналізація і незаконні врізки в неї, забруднення водойми миючими речовинами з фосфатами, які є каталізатором розвитку ціанобактерій. Фосфати сприяють цвітінню води. Ми категорично виступаємо за заборону їхнього використання», – заявив він.

Також Дмитро Надєєв наголосив, що в українській Червоній книзі є близько 80 видів риб, які дуже добре себе почувають у водоймах сусідніх з нами країн. «Природні умови однакові, але внаслідок шкідницького ставлення до річок у нас щороку зменшується чисельність і різноманіття іхтіофауни», – зазначив голова «Чистого Дніпра».

Здавалося б, просто зв’язані до купи гілки ялинок, занурені у воду, а, виявляється, у такий нехитрий спосіб можна дати життя тисячам риб і врятувати їх від хижаків. При цьому не слід забувати: штучні нерестовища рятують ситуацію лише частково. Тож, як наголошують активісти із «Чистого Дніпра», насамперед слід змінювати свідомість людей, щоб у Європі та світі на нас не дивилися як на дикунів.

Всі новини